ЗБУЙНУВА́ТИ, НУ́Ю, ЄШ,
Збуйнува́ти, ну́ю, єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 127.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗБУНТУВА́ТИ, ТУ́Ю, ЄШ, →← ЗБУ́ЙВІК, КА,